добрий

I

1) (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйности; який виражає доброту), добросерд(н)ий, добросердечний, душевний, добродушний, сердечний, м'якосердий, добренький, добрячий; лагідний, м'який, славний, задушевний; милостивий, милосерд(н)ий; незлий, незлобивий, незлобливий, незлобний, незлостивий (який не чинить людям зла й не схильний до цього)

— Пор. доброзичливий, чулий I

2) (який відповідає високим вимогам, наділений позитивними якостями), хороший, гарний, гідний, достойний, у[в]далий, у[в]датний, пристойний, славний, ловкий, ладний, добрячий, порядний, лепський, добренький, годящий, файний

— Пор. непоганий

3) ім. добряк, добряга, добра душа

II

▶ див. багатий 3), близький, великий I, 3), досвідчений, смачний, чесний I, 1)